НЕПРИМИРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непримире́нний. З усією властивою йому непримиренністю Шевченко обрушився на всю систему феодально-кріпосницького ладу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 596); Непримиренність протиріч; // Непримиренне ставлення до кого-, чого-небудь. Партія постійно виховує радянських людей.. в дусі непримиренності до будь-яких проявів буржуазної ідеології (Наука.., 5, 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 368.