НЕРЕА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який не існує, якого не буває у дійсності; уявний. Коли ж нарешті вносять в кімнати лампи, за вікнами буденний світ стає.. нереальним, наче приснився (Коцюб., II, 1955, 254); Була [Зоня] блідою, обличчя її затяглось поволокою якоїсь нереальної, але видимої вже старості (Вільде, Сестри.., 1958, 288).
2. Неможливий для виконання, здійснення; нездійсненний. Нереальна пропозиція; Нереальний план.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 375.