НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється, виконується з перервами; нерівномірний. Нерегулярна непродуктивна робота звичайно пов’язана з факторами, що виникають несподівано, наприклад, прибирання породи, що обвалилася в місці, де кріплення недостатнє (Техн. нормув.., 1958, 19); Безсистемне і нерегулярне харчування відбивається на здоров’ї і працездатності (Укр. страви, 1957, 28).
2. Який не має правильної постійної організації, систематичного навчання (про армію, військо і т. ін.). На відміну від регулярної армії козацтво вважалося військом нерегулярним, що в чималій мірі мусило само себе забезпечувати кіньми й фуражем (Добр., Очак. розмир, 1965, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 375.