НЕРОЗВ’Я́ЗНИЙ, а, е. Якого не можна вирішити, розв’язати, вияснити і т. ін.; який не піддається розв’язанню. Видно, якась нерозв’язна дума залягла важким тягарем у його голові (Збан., Сеспель, 1961, 49); Буржуазній економіці, що безнадійно заплуталася в нерозв’язних суперечностях, протистоїть зростаюча і міцніюча соціалістична система господарства (Наука.., 2, 1960, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 377.