НЕРОЗРИ́ВНО. Присл. до нерозри́вний 2. — Найніжніші струни моєї душі нерозривно зв’язані з тобою (Фр., II, 1950, 376); Український народ любить і славить свою рідну Москву, з якою нерозривно зв’язана доля українського народу (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 379.