НЕРІ́ВНІСТЬ1, ності, ж.
1. Становище, коли не всі мають однакові, рівні права. Геть змести, поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Граб., І, 1959, 397); Комунізм виконує історичну місію визволення всіх людей від соціальної нерівності (Програма КПРС, 1961, 5).
2. мат. Алгебраїчний вираз із двох величин, з яких одна більша або менша від іншої. Два числа або два алгебраїчні вирази, сполучені між собою знаком >або < , становлять те, що називається нерівністю (Алг., II, 1957, 78).
НЕРІ́ВНІСТЬ2, ності, ж.
1. Властивість і якість за знач. нері́вний2.
2. Підвищення, виступ, западина на поверхні чого-небудь. Хвилі.. розбивалися об каміння, розсипаючись білими бризками, і потім з тихим шелестінням відкочувалися назад, залишаючи воду в ямках і морські водорості на нерівностях грунту (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117); Один з танків бере напрямок сюди, важко перевалюючись на нерівностях (Гончар, II, 1959, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 376.