НЕСКЛА́ДНО1. Присл. до нескла́дний. Нескладно говорив Андрій, хвилювався (Вас., II, 1959, 103); Вузькі плечі, довга шия.. робили його нескладно довгим, а запалі груди — сутулим (Кол., Терен., 1959, 33).
НЕСКЛА́ДНО2. Присл. до нескладни́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 383.