НЕСПРО́БУВАНИЙ, а, е. Не пережитий, не перевірений на власному досвіді; невипробуваний. [Леся:] Так ось що діється поза спиною цього графа, що шукає по всьому світі якихось нечуваних ласощів, неспробуваних утіх (Коч., І, 1956, 87); Неспробуваним жахом чи цікавістю зціпилося Одарчине серце (Ле, Вибр., 1939, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 388.