НЕСТРОЙОВИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець нестройової частини війська. Яків був нестройовиком — працював жерстяником у майстерні (Десняк, Опов., 1951, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 391.