НЕСХИ́ТНО. Присл. до несхи́тний. Проти ворожої ідеології теж треба.. боротися так само несхитно і нещадно, як борються наші воїни на фронті (Рильський, III, 1956, 37); В чотирнадцять років Максим несхитно вірив, що він буде поетом (Рибак, Час.., 1960, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 393.