НЕСХО́ЖИЙ, а, е. Який не має подібності до кого-, чого-небудь; неподібний до когось, чогось. Як несхожий Оскол на свого батька, що вірно служив Київському столу (Скл., Святослав, 1959, 36); Яка несхожа була музика тих скрипок на цю музику, повнозвучну і могутню (Собко, Скеля.., 1961, 34); Проходили дні за днями, несхожі один на одного (Томч., Готель.., 1960, 224).
◊ Несхо́жий [сам] на се́бе — із зміненим зовнішнім виглядом, зміненою поведінкою і т. ін. Тяжко Василеві. Поблід він, засох, на себе несхожий (Мирний, IV, 1955, 181); Під поглядами глядачів стаю несхожим сам на себе; меткий, сміливий (Ю. Янов., II, 1954, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 393.