НЕТО́ПТАНИЙ, а, е. По якому ніхто не ходив, якого ніхто не топтав. Може, годину йшло товариство тою трудною, нетоптаною дорогою (Фр., VI, 1951, 12); Вже за першим лісом "Бісова-баба" круто повернув [Наливайко] у нетоптані копитами сніги (Ле, Наливайко, 1957, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 396.