НЕТРАНСПОРТА́БЕЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна перевозити транспортом, непридатний для транспортування. — А до району його все одно не довезли б, нетранспортабельний. Помер сьогодні на світанку, — повторила Галина (Коп., Земля.., 1957, 100); Плоди ягідних культур нетранспортабельні, отже, вирощувати їх доцільно навколо великих міст, промислових центрів, де вони знайдуть широкий збут (Сад. і ягідн., 1957, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 396.