НЕУВА́ЖЛИВІСТЬ, НЕВВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неува́жливий, невва́жливий. Одну [неприємність] вже й переніс [Славко] на собі, коли через невважливість Броні аж мусив тікати з родинної конференції (Март., Тв., 1954, 453).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 397.