НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, а, е. Якого свідомо не продумали. — Я чвалаю до Анни, до своєї тихої пристані, не маючи жодного наміру, а так, з неусвідомленої внутрішньої потреби (Кол., На фронті.., 1959, 158); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Вільде, Сестри.., 1958, 445).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 398.