НЕУСУВНИ́Й, а́, е́. Якого не можна усунути, позбутися. Недовговічність і неміцність ліберального збудження з того чи іншого приводу, звичайно, не можуть змусити нас забути про неусувну суперечність між самодержавством і потребами буржуазного суспільства, що розвивається (Ленін, 9, 1970, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 399.