НЕЧІТКИ́Й, а́, е́. Який не має конкретних, чітко, яскраво виражених норм, форм і т. ін. Більшість дослідників сходяться на думці, що групування і течії в літературі соціалістичного реалізму мають ще нечіткі і невиразні обриси (Рад. літ-во, 1, 1961, 37); У темному чотирикутникові вікна на другому поверсі альтанки вона розглянула нечіткий обрис погруддя (Смолич, І, 1958, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 405.