НИЗЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже низький. Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші (Вовчок, VI, 1956, 286); Від українського народу [звертання до Грузії] уклін низесенький приймай (Тич., II, 1957, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 411.