НИЗЬ, і, ж. Спосіб вишивання, при якому візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця. На виставці багато художньої вишивки — тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою — болгарським хрестом, гладдю, низзю (Мист., 5, 1960, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 412.