НИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ника́ти. Він звик до її.. никання по всіх усюдах і не впиняв ні в чому (Н.-Лев., IV, 1956, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 413.