НИ́НІ, присл.
1. У наш час, у сучасний період, тепер. — Во Іудеї не було.. того ніколи, Що нині узриться (Шевч., II, 1953, 310); Нині світова соціалістична система перетворюється у вирішальний фактор історичного розвитку (Ком. Укр., 4, 1961, 21).
2. Те саме, що сього́дні. Се ж нині був його перший адвокатський виступ у сьому місці (Фр., VII, 1951, 187); Нині молодиця закінчила роботу ще до смерку, але їй зовсім не хотілося йти додому (Стельмах, І, 1962, 603).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 414.