НИ́ПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Ходити туди й сюди, вишукуючи що-небудь. Весь день тілько за тим і нипав [сторож], щоб роздобути дрівець (Фр., VII, 1951, 344); Збирався він, як за смертю: довго шукав рукавиці, батіг, хурчав загаслою люлькою, нипаючи по всіх закапелках (Тют., Вир, 1964, 521).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 414.