НИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ни́щити. В сповнених відчаю думках він бачить лише, як все нищиться навкруги, і всі сили людські, весь розум людський поставлені на службу цьому нищенню [війни] (Гончар, Людина.., 1960, 99); Безпланове нищення лісів веде до згубних наслідків (Фіз. геогр., 5, 1956, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 416.