НИЩІ́ВНО. Присл. до нищівни́й. — Товариші мої, сини мої! За нашу українську культуру — вогонь! Бийте фашистів нищівно, по-запорозьки! (Довж., III, 1960, 28); Протягом кількох років критики без кінця славили все, що друкувалося за підписом Раджара Огли, і нищівно, без жалю добивали "молодого Дайнара" (Мокр., Сто.., 1961, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 417.