Слово "норовливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. — Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Вовчок, І, 1955, 250); Дмитро Іванович.. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (Руд., Остання шабля, 1959, 209); Як на гріх, і пічники їй трапились якісь норовливі, свавільні і легковажні (Баш, Надія, 1960, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 444.