НОСИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою "три", нарешті поніс чемодани (Грим., Син.., 1950, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 445.