НОТАРІА́Т, у, ч. Система державних органів, завданням яких є посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення. На міністерства юстиції СРСР і союзних республік покладено справу підготовки і перепідготовки кадрів для системи міністерства юстиції, органів суду, прокуратури, нотаріату (Як побуд. рад. суд, 1948, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 447.