Слово "нотація" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НОТА́ЦІЯ1,ї, ж. Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін. Огей здригається. В приятелевім тоні він чув докір і нотацію (Досв., Вибр., 1959, 286); Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задирикуватість та пиху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 315).

Вичи́тувати (ви́читати) нота́цію див. вичи́тувати.

НОТА́ЦІЯ2, ї, ж., спец. Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності. Була створена [у Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 536); Система умовних позначень полів на шахівниці, фігур, а також розташування і переміщення цих фігур називається шаховою нотацією (Перша книга шахіста, 1952, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 447 - 448.