НОЧІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наближатися, наставати (про ніч); смеркати. Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Рибак, Що сталося.., 1947, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 448.