НУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Гнуздати. Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм. — Направляй сюди, — відважно кричав Охрім… — Нуздай його! Нуздай! (Тют., Вир, 1964, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 454.