НІ́ЖЕ, заст. 1. спол. єднальний. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть… (Шевч., І, 1963, 333).
2. част. Ні. Не втік Ніже єдиний католик, Всі полягли, мов поросята (Шевч., II, 1963, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 420.