НІ́КОЛИТИСЯ, иться, безос., розм. Не мати вільного часу. Хомі ніколилось.. Він не мав часу розпитати Зіну докладніше (Гончар, III, 1959, 383); Йому завжди ніколилося. Він не мав часу ні на кіно, ні на театр (Загреб., Спека, 1961, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 423.