НІМЧА́Й, я́, ч., зневажл. Те саме, що ні́мець. — Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая (Номис, 1864, № 943); — Харитоне Кононовичу, — питав було хтось із старих його друзів, — що там чувати по світах, чи швидко німчая гнатимемо? (Ю. Янов., II, 1954, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 425.