Слово "об'являти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБ’ЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБ’ЯВИ́ТИ, об’явлю́, об’я́виш; мн. об’я́влять; док., перех.

1. рідко. Те саме, що оголо́шувати. Еней Троянців в гурт ззиває І з смутним видом обявляє, Що мертвих треба поховать (Котл., І, 1952, 267); — "Традиції" не курити під час засідання ми порушувати не будемо. Обявляю перерву на пять хвилин (Головко, II, 1957, 466); [Мусій:] Звелів [урядник], Щоб зараз я всім обявив, Що є бумага від самого Від пристава станового (Кроп., II, 1958, 88).

2. діал. Виявляти. [Годвінсон:] Гадаєте, він послух вашій волі тим обявив, що показав отеє [фігурку]? (Л. Укр., III, 1952, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 609.