ОБАГРЯ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., уроч., рідко. Те саме, що обагри́ти. Бульвар Шевченків гомонить Про ту уже не дальню мить, Коли набухла соком зав’язь Плодами світ обагрянить (Воронько, Коли я.., 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 462.