ОБВУ́ГЛЮВАТИ, ює, недок., ОБВУ́ГЛИТИ, лить, док., перех. Обпалювати, утворюючи на поверхні чого-небудь шар вугілля. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (Фізика, II, 1957, 93); Вогонь.. Обвуглив тіло й пощадив лише Обмотки чорні (Перв., І, 1958, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 475.