ОБГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. Те саме, що обганя́ти1. Поки обгонили їх косарі, помовчали дівчата (Головко, І, 1957, 115); — Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор (Гончар, III, 1959, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 478.