ОБДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБДЕ́РТИСЯ і ОБІДРА́ТИСЯ, обдеру́ся, обдере́шся, док.
1. Роздряпувати собі чим-небудь шкіру, тіло.
2. перев. док. Порвати, зноси́ти до краю свій одяг; обноситися, обірватися. — Чи бачиш, як ми обідрались! — Убрання, постоли порвались (Котл., І, 1952, 72); Наша армія, яка билась проти Врангеля, стомилась, обдерлась (Еллан, II, 1958, 251).
3. перев. док., розм. Те саме, що порва́тися. Обдереться чумарчина, сорочечка, вже латає-латає він невмілими руками, а все нічого не виходить (Хотк., І, 1966, 71).
4. тільки недок. Пас. до обдира́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 483.