ОБЕЗСИ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. обезси́літи. Ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (Коб., III, 1956, 53).
2. Дія за знач. обезси́лити. Обезсилення ворога.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 488.