ОБЗО́РИНИ, рин, мн., діал.
1. Огляд. Те задоволення, яке дає іншим людям праця, обхоплювало Славка вже при самих обзоринах чужої праці (Март., Тв., 1954, 293).
2. етн. Оглядини. Степан Дзвінчук готувався до весілля. "Обзорин" він не потребував робити, бо добре знав Дзвінчине господарство (Гжицький, Опришки, 1962, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 499.