Слово "обижати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБИ́ДИТИ, джу, диш, док., розм., рідко,

1. Те саме, що обража́ти. Іван.. Коропові викав; взагалі нікого не обижав, але вмів чемними словами заїхати в самі печінки (Март., Тв., 1954, 72); Оксану вже починало гнітити мовчання це. І жаль було подругу: отак обидила її нізащо (Головко, І, 1957, 114).

2. Те саме, що кри́вдити. Горенько в світі жити, що всяк обижає (Чуб., V, 1874, 448); Мати йде на роботу вранці і щоразу наказує: — Дивися ж, Денисе, не обижай Настусю, вона маленька (Коп., Подарунок, 1956, 6); — Не ходи туди, синку, — каже [мати], — на вечорницях збираються самі пяниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять (Стор., І, 1957, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 500.