ОБКУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. чим, у що. Покривати себе кругом, з усіх боків, щільно огортаючи, обвиваючи чим-небудь; обмотуватися.
2. перен. Густо покриватися з усіх боків (туманом, димом і т. ін.); оточуватися, обволікатися. Кухня польова, Яріючи гранчастим жаром спілим, Обкутується оболоком білим (Вирган, Квіт. береги, 1950, 36); За Удаєм обкутався синім серпанком ліс (Мушк., Серце.., 1962, 20).
3. тільки недок. Пас. до обку́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 516.