ОБЛА́ТОЧКА, и, ж. Зменш. до обла́тка. Татьяна то зітхне, то охне, Дрижить листок в її руці, Облаточка рожево сохне На гарячковім язиці (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 520.