Слово "облизуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБЛИ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЛИЗА́ТИСЯ, лижу́ся, ли́жешся, док.

1. Облизувати собі губи. А я собі походжаю по хаті та облизуюсь після смачного обіду (Н.-Лев., II, 1956, 21); А коти тим часом проковтнули всю рибу, дивились на нас жадібними очима та тільки облизувались (Збан., Мор. чайка, 1959, 39); Вова облизався.. і продовжував своє оповідання (Трубл., І, 1955, 105); // Облизувати собі губи в передчутті чогось смачного, ласощів. Чоловіки аж облизувались, нюхаючи ті пахощі (Н.-Лев., IV, 1956, 153); Мандрівники, голодні й стомлені, ласо облизувалися, чекаючи на смачний обід (Донч., II, 1956, 29); — Лепсько пахтить! — облизався обозний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 425).

2. перен., розм. Пожадливо, заздрісно, з жагою дивитися на кого-, що-небудь. Купами ходять [парубки] кругом дівчат, та аж облизуються, дивлячись на Оксану (Кв.-Осн., II, 1956, 425); Своєї землі [у Дениса] тридцять десятин, та ще вдвох із тестем Манойлом посесію держать.. От що! Нехай лиш той дурень Зінько облизується, дивлячись на його заможність (Гр., II, 1963, 312); // тільки док. Стерпіти щось неприємне; зазнати невдачі в чому-небудь. Цар підходить до найстаршого.. та в пику його як затопить! Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло! (Шевч., І, 1963, 245).

3. Облизувати себе, проводячи язиком по шерсті, тілу (про тварин). Тюлень немовби облизався (Трубл., І, 1955, 142).

4. тільки недок. Пас. до обли́зувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 523.