ОБЛІКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до о́блік. Досвідно-статистичні норми.. встановлюються на основі облікових даних про фактичний виробіток на певних роботах за минулий час (Рад. Укр., 22.IX 1956, 1); // Признач. для занотовування даних обліку. Облікова картка; Обліковий лист.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 526.