ОБМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до обма́хувати. Анатолій обмахнув кашкетом вологе обличчя (Руд., Остання шабля, 1959, 63); Витягнувши зісподу старенький.. задачник Євтушевського, він обмахнув на йому порох і виніс Антонові (Вас., І, 1959, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 535.