ОБМОЛО́ТИНИ, тин, мн., етн. Закінчення молотьби і святкування з цього приводу. — Саме обмолотини попили, — говорить баба Одарка, — сидять мати край віконця, прядочка у їх грає, веретенце шумить (Ю. Янов., І, 1954, 19); — "Останній сніп" картина зветься, — пояснив Сава Петрович. — Обмолотини, значить (Головко, II, 1957, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 542.