ОБМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. Ушкоджувати дією сильного холоду, морозу. [Мотря:] Зашпори зайшли, а я подумала, що [ноги] обморозила (Мороз, П’єси, 1959, 15); У великі морози треба стежити, щоб кури, особливо півні, не обморозили гребенів (Хлібороб Укр., 1, 1963, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 543.