ОБМО́ЧУВАТИ, ую,уєш, недок., ОБМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. Занурюючи в рідину, змочувати, зволожувати що-небудь з усіх боків або по краях. Отець схимник обмочує пальці в блюдечкові (Тесл., З книги життя, 1949, 57); Відібрані.. саджанці [троянди] обмочують корінням у розчин .. і висаджують (Ол. та ефір. культ., 1956, 313); Івась.. обмочив свої гарячі уста у теплу воду (Мирний, І, 1954, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 544.