Слово "обносити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ОБНЕСТИ́, су́, се́ш, док., перех.

1. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось. Одні кричать "славно" і плещуть у руки, інші хапають бесідника на плечі, обносять його довкола зали і співають (Мак., Вибр., 1954, 5); Саме в цей час — коли Данила з Тосею обнесли вже третій раз — біля хвіртки знов утворилась якась колотнеча (Смолич, Мир.., 1958, 57).

2. Обходячи всіх, пригощати чим-небудь. Обносять якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Коцюб., III, 1956, 425); Старий селянин обносив гостей вермутом (Сміл., Пов. і опов., 1949, 170).

3. Носячи, доставляти багатьом у різні місця; розносити. — Ви ж знаєте, дідові Трохимові кожну пошту два дні обносити, а я за три-чотири години всіх оббігала (Ів., Таємниця, 1959, 62); // Проносити для загального огляду, показу. Сходку скликали, обносячи знак (Тулуб, Людолови, І, 1957, 191).

4. Обгороджувати, оточувати чим-небудь. Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Мирний, IV, 1955, 241).

5. розм. Обмовляти, неславити кого-небудь. — Своїх дітей гріх гудити та обносить (Н. —Лев., IV, 1956, 277); // Ганьбити, безчестити когось. Плетуха [Гедзиха] з плетух, кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить, викляне, знеславить нізащо (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58).

6. безос., розм. Обдувати чим-небудь сипким (пилом і т. ін.). І крамарський віз простугонить, і пан четвернею пробіжить — тільки тебе курявою обнесе (Вовчок, І, 1955, 13).

7. розм. Обривати, оббивати що-небудь (плоди, овочі і т. ін.). Чоловіку в чоловіка красти.. не годиться.., хіба там овощ усяку, садки — то щоліта обносять, та більше хлопці (Григ., Вибр., 1959, 116); Така вже доля цього дерева, що навесні його обносять птахи, а восени до нього прийдуть вивірки за горіхами (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 33); — Переліг лежить наш при дорозі: Ей, обскубуть горох наш зеленцем, — побач!.. В лопатках обнесуть!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59); — Через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть, де що є (Март., Тв., 1954, 61); // Обламувати, обривати, розносячи навкруги (про вітер). Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст [місць] Й нещадно з дерева обніс Червоно-жовтий лист (Щог., Поезії, 1958, 387); Як зашумлять вітри на тебе [гаю] холодні — обнесуть вони, обшматують красу твою, розвіють битими шляхами (Вас., І, 1959, 184).

ОБНОСИ́ТИ див. обно́шувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 547.